сполучувати
Смотреть что такое "сполучувати" в других словарях:
сполучувати — див. сполучати … Український тлумачний словник
сполучувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
сполучати — сполучувати, сполучити (скріплювати, зв язувати одне з одним), з єднувати, з єднати, злучати, злучити, поєднувати, поєднати … Словник синонімів української мови
сполучування — я, с. Дія за знач. сполучувати … Український тлумачний словник
з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі … Словник синонімів української мови
зафастриґувати — ґую, ґуєш, Пр. Сполучувати два або більше кусків тканини рідким швом … Словник лемківскої говірки
